За референсом: запозичте настрій, а не картинку

«За референсом» бере одне чи кілька зображень, на які ви вказуєте, і генерує оригінальний арт обкладинки, що передає їхній настрій, палітру та кадрування, а не відтворює їх.

Описати вигляд словами важко: «тепле ностальгічне світло з трохи вигорілою палітрою» — це чотири прикметники, які для чотирьох людей означають чотири різні речі. Показати легше. Додайте зображення, настрій якого вам потрібен, допишіть рядок про те, що насправді має бути на картинці, — і модель прочитає референс як напрям (світло, колір, відстань, текстуру), побудувавши при цьому іншу сцену.

Повертається новий арт, а не відтворення, і потрапляє він лише на шар арту. Ваша назва та ім’я автора лишаються живим векторним текстом над ним, тож нічого з того, що відбувається тут, не може зачепити вашу типографіку.

Як ним користуватися

1. Додайте референсні зображення
   Відкрийте сцену «За референсом» і перетягніть зображення в зону для файлів, вставте його через Ctrl+V або натисніть «Додати зображення» й виберіть файли. Можна додати одразу кілька; кожне з’являється мініатюрою, яку видаляють одним клацанням.
2. Перевірте, чи бере участь арт із полотна
   Якщо на полотні вже є арт, трохи вище рядка опису стоїть кнопка «Використати також зображення з полотна як референс» — і спочатку вона ввімкнена. Ваша поточна обкладинка враховується як ще один референс, якщо ви не скажете інакше. Залиште її ввімкненою, коли нове зображення має лишитися в тому самому світі, що й ваша обкладинка, і вимкніть, коли відкриваєте інший напрям, — інакше старий арт тягтиме результат назад до себе.
3. Скажіть, що має бути на новому зображенні
   Референс дає відчуття, цей рядок — сюжет. Напишіть, що змінюється: «те саме світло й композиція, занедбана заправка замість мотелю». Без нього ви отримаєте близького родича референсу, а не власну сцену.
4. Запустіть і розмістіть новий арт
   Операція коштує один кредит і повертає свіжий пробний відбиток у колонці РЕЗУЛЬТАТ — вкладок «До» та «Після» тут немає, бо нічого не редагується. Розмістіть на полотні той, що залишаєте, і продовжуйте роботу з типографікою.

Що він розв’язує

Єдина обкладинка, яку вдалося замовити

Дуже багато авторів любовних романів мають рівно одну оплачену роботу: обкладинку, яку два роки тому намалював ілюстратор, або портрет персонажа, придбаний для розсилки. Стиль уже визначено; бракує бюджету чи вільного місця в календарі ілюстратора. Якщо ваша ліцензія дозволяє використати цей файл, він — сильний єдиний референс: додайте його й напишіть у рядку зовсім іншу сцену, наприклад хатину, занесену снігом, замість літнього причалу. Переноситься манера виконання: як освітлена шкіра, наскільки тепла палітра, як близько стоїть камера. Сам малюнок залишається позаду — у цьому й суть.

Власне фото, яке не годиться для обкладинки

Автори мемуарів і книг про подорожі зазвичай мають на телефоні саме те місце: кухню, узбережжя, крамницю на розі — знято в поганому світлі, з припаркованим авто в кадрі. Використайте знімок як референс і попросіть мальовану чи кінематографічну версію того самого місця. Ви зберігаєте те, що робило його особистим, і позбуваєтеся вигляду випадкового знімка.

Настрій, на який можна показати, але неможливо назвати

Іноді ви знаєте, на якій полиці хочете опинитися, але не можете висловити це словами: щось у світлі, щось у кольорі. Візьміть два-три зображення, що передають це відчуття, і дайте моделі усереднити напрям. Використовуйте референси, на які маєте право: результат — оригінальний арт, а вказування на чужу обкладинку не передає вам жодних прав на неї.

Поширені запитання

Скільки референсів можна додати?

Чотирнадцять у стрічці, плюс арт із полотна, коли відповідна кнопка ввімкнена. Це жорстка межа, а не порада: щойно в стрічці чотирнадцять мініатюр, подальші файли ігноруються без попередження, тож якщо додавання нібито не діє, порахуйте стрічку. Зазвичай раніше спрацьовує інше обмеження: увесь набір іде разом із запитом, тому навіть коротку стрічку великих фото можуть відхилити як завелику. На практиці жодне з обмежень не має значення, бо один сильний референс читається чітко, два-три змішуються в середнє, а десяток дає кашу. Почніть з одного й додавайте другий, лише коли чогось конкретного бракує.

Чи буде результат точною копією мого референсу?

Ні, і це навмисно. Референс читається як напрям — світло, палітра, кадрування, текстура, — а не як пікселі для відтворення, тому обличчя, будівлі та логотипи з нього не повертаються цілими. Якщо ви хочете змінити саму картинку, а не відлуння від неї, скористайтеся «Зображення в зображення»; якщо треба виправити одну ділянку — «Виправленням ділянки».

Чи можна поєднати референс з артом, який уже є на полотні?

Так, і саме так буде за замовчуванням: коли на полотні вже є арт, кнопка спочатку ввімкнена, і арт вашої обкладинки долучається до списку референсів як рівноправний вхід. Це звичайний спосіб рухати обкладинку, яка вам уже подобається, до нового настрою: полотно тримає сюжет, референс — відчуття, а рядок, який ви напишете, вирішує, котрий із двох переважить.

Пов’язані інструменти

Усі 11 ШІ-інструментів →